відхуканий

ВІДХУ́КАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до відху́кати.

Під деревами вже глибоко осів сніг, інколи біля відхуканих окоренків проглядали цупкі зелені хрещики барвінку (М. Стельмах);

Прибиті морозом паростки ожили, дбайливо відхукані садівником (із журн.).