відцентровий
ВІДЦЕНТРО́ВИЙ, а, е.
Який під час руху має напрям від центра до периферії; протилежне доцентровий.
Неважко обчислити відцентрове прискорення, яке діє на Місяць під час його руху по коловій орбіті (з навч. літ.);
// Який діє завдяки відцентровим силам.
На машинобудівному заводі були виготовлені унікальні потужні відцентрові насоси (з газ.);
Пропонується електровентилятор відцентровий промисловий високого тиску (з мови реклами);
// Який ґрунтується на використанні руху від центра до периферії.
Відцентрове лиття застосовують, щоб виготовити обертові деталі (з навч. літ.);
// Спрямований на послаблення залежності від адміністративного центру.
У період правління Ярослава Мудрого стримувалися відцентрові тенденції та забезпечувалася єдність володінь (з наук. літ.);
У Польщі наприкінці 1930-х років уряд намагався максимально зменшити закарпатські впливи, що активізували український відцентровий рух у Східній Галичині (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- відцентровий — замість центробіжний – відцентровий Деякі працівники ЗМІ вельми вподобали слово центробіжний і частенько повідомляють про “активізацію центробіжних сил”, “посилення центробіжних тенденцій” тощо. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- відцентровий — відцентро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- відцентровий — Відосередній, відосередковий; П. сепаратистський. Словник синонімів Караванського
- відцентровий — -а, -е, спец. Який під час руху має напрям від центра до периферії; прот. доцентровий. || Який діє за допомогою відцентрових сил. || Який ґрунтується на використанні руху від центра до периферії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відцентровий — Відосередковий Словник чужослів Павло Штепа
- відцентровий — ВІДЦЕНТРО́ВИЙ, а, е, спец. Який під час руху має напрям від центра до периферії; протилежне доцентровий. Всякий рух обертання веде до виникнення сили, що намагається відштовхнути предмет від осі обертання. Словник української мови в 11 томах