відчислення
ВІДЧИ́СЛЕННЯ, я, с., рідко.
Дія і стан за знач. відчи́слити.
Курив собі [дід Сірко] байдуже, чекаючи, коли там той бухгалтер скінчить підрахунки та й відчислення на позику (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчислення — правильніше: відрахування «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- відчислення — відчи́слення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- відчислення — -я, с., рідко. Дія та її результат за знач. відчислити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відчислення — ВІДЧИ́СЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія та її результат за знач. відчи́слити. Словник української мови в 11 томах