відчисляти
ВІДЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВІДЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що.
Те саме, що відрахо́вувати.
У фонд оборони робітники відчислюють одноденний заробіток (В. Кучер);
Майже всі секти вимагають, щоб неофіти відчисляли значну частину своїх достатків, переписували своє майно на користь “сім'ї” (з публіц. літ.);
– Відчислили чи просто вигнали? – запитав його тоді Чередниченко, зустрівши якось у клубі. – У них це називається відчислили, – криво посміхався Віктор (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчисляти — відчисля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відчисляти — -яю, -яєш і відчислювати, -юю, -юєш, недок., відчислити, -лю, -лиш, док. Те саме, що відраховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відчисляти — ВІДЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВІДЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док. Те саме, що відрахо́вувати. У фонд оборони робітники відчислюють одноденний заробіток (Кучер, Чорноморці, 1956, 112). Словник української мови в 11 томах