відшкрябувати
ВІДШКРЯ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШКРЯ́БАТИ, аю, аєш, док., що.
Шкрябаючи, знімати що-небудь з поверхні чогось; відшкрібати.
– Та перестань мені скиглити! – зірвався зі стільця .. – Бо як трісну, з одного разу до стіни пляцком прилипнеш, сам пекельник і за три дні не відшкрябає! (І. Нижник);
Йому доводиться воювати з порушниками угод та кляузниками, котрі ножем відшкрябують фарбу на дверях, аби встановити, що зафарбовано лише в два, а не в три шари (з газ.);
Усе обладнання було розібране до найменших складових деталей, аби їх ретельно повідмивати спеціальними розчинами, потім відшкрябати до блиску і знову мити (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відшкрябувати — відшкря́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відшкрябувати — -ую, -уєш, недок., відшкрябати, -аю, -аєш, док., перех. Шкрябаючи, знімати що-небудь із поверхні чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відшкрябувати — ВІДШКРЯ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШКРЯ́БАТИ, аю, аєш, док., перех. Шкрябаючи, знімати що-небудь з поверхні чогось. Словник української мови в 11 томах