відшліфований
ВІДШЛІФО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відшліфува́ти.
Є свічада так нерівно одшліфовані, що навіть сам Аполлон одбивається в них карикатурою (Леся Українка);
Де-не-де валялись камінці, гладенько відшліфовані водою (Л. Дмитерко);
Під ногами шурхотить дрібне, відшліфоване на дні ріки, плиске каміння (Д. Бедзик);
Дівчина ніяковіла, ледве встигаючи зрозуміти гарно відшліфовані фрази наркомосівця (Іван Ле);
Була та рука жовта, покрита схожою на відшліфований пергамен шкірою, і мені подумалося, що долоня пошліфувалася так від безкінечного рахунку грошей (Валерій Шевчук);
До співу й музики додається і відшліфована хореографія, і барвисте відео (із журн.);
// відшліфо́вано, безос. пред.
Камінь було відшліфовано не круглим горбочком, а його гострі природні грані підсилено ретельною і вправною шліфовкою (Ю. Логвин);
Шлойма й Ізабелла приголомшено подивились на режисера. “Цікавий хід” у день прем'єри, коли все вже підготовано, багато разів перевірено, підігнано й відшліфовано (О. Ірванець).
Значення в інших словниках
- відшліфований — відшліфо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відшліфований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відшліфувати. || відшліфовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відшліфований — ВІДШЛІФО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відшліфува́ти. Є свічада [дзеркала], так нерівно одшліфовані, що навіть сам Аполлон одбивається в них карикатурою (Л. Укр., IV, 1954, 134); Де-не-де валялись камінці, гладенько відшліфовані водою (Дмит. Словник української мови в 11 томах