відшматовувати

ВІДШМАТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШМАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що від чого, розм.

Відрізати, відривати частину чого-небудь.

Данило Романович змушений був провадити боротьбу з Ордою сам один: Ватикан не зміг організувати на хрестовий похід європейських королів, які залюбки йшли в походи проти невірних в багаті східні країни, де .. відшматовували у держав певні території й засновували там свої володіння (Р. Іванченко);

Коли це вмить як шерепне ядро в найближчу мажу, так відбитою глиною і відшматувало у запорожця аж за пальці лівицю (М. Старицький);

Отець Єремія таки не втерпів: одшматував прездоровий шматок поросятини (І. Нечуй-Левицький);

Вона .. одшматувала довгий пас з своєї підтички (М. Коцюбинський);

Він відшматував білу смугу [прапора] і пояснив: – Вона означає віру, релігію, а ми проти неї (В. Минко).