відшнуркувати

ВІДШНУРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм.

Розв'язати, розплутати що-небудь стягнуте шнуром, зашнуроване.

Він неквапом підійшов до загатки, відшнуркував дерев'яного важеля, на другому кінці якого кріпилася перемичка, і, повільно відпускаючи вірьовку, перегородив русло (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшнуркувати — відшнуркува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови