відшпетити

ВІДШПЕ́ТИТИ, е́чу, е́тиш, док., кого, розм.

Суворо відчитати, вилаяти кого-небудь.

– Хіба не бачите, що я зайнята – кабінет прибираю! Я ж не тільки масажистка, я ж і прибиральниця за сумісництвом, – відшпетила мене дівчина в білому халаті (із журн.);

Відшпетити мистців за фінансове недбальство очільниця столичної культури вирішила просто в театрі (з Інтернету).