відштовхнений

ВІДШТО́ВХНЕНИЙ, ВІДШТО́ВХНУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відштовхну́ти.

Тільки тоді, коли човен, відштовхнутий джурами, гойднувся на воді, Наливайко випустив повітря з грудей (Іван Ле);

Не можна допустити, щоб учень був відштовхнений колективом (з навч. літ.);

// відшто́вхнено, відшто́вхнуто, безос. пред.

Легкий візочок із сніданком відштовхнуто на середину палати (Л. Смілянський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відштовхнений — відшто́вхнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відштовхнений — відштовхнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відштовхнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відштовхнений — ВІДШТО́ВХНЕНИЙ, ВІДШТО́ВХНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відштовхну́ти. Тільки тоді, коли човен, відштовхнутий джурами, гойднувся, на воді, Наливайко випустив повітря з грудей (Ле, Наливайко, 1957, 370). Словник української мови в 11 томах