відшук
ВІ́ДШУК, у, ч.
Дія за знач. відшу́кувати, відшука́ти.
Де воно [паненя] знатиме, що то за доленька Відшук черствого шматка, Як за роботою вільна неволенька Груди ураз дотика (П. Грабовський);
Для поета Д. Павличка особливо важливим є підкреслення людського в людині, відшук начал людяності, духовності (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відшук — ві́дшук іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови