1. Словник української мови у 20 томах

відіграш

ВІ́ДІ́ГРАШ, у, ч.

1. розм. Дія за знач. відігра́ти.

Бонуси в покері досить складні для відіграшу (із журн.).

2. розм. Те, що відігране (гроші, речі і т. ін.).

– Давайте не кривити душею і не обурюватися, ніхто нікого не обманював, нехай забирає свій відіграш (із журн.).

3. муз. Інструментальний уривок, який виконується між частинами музичної п'єси, а також служить її завершенням.

Ансамбль почав використовувати духові інструменти не тільки для відіграшів і суто ритмічного супроводу, але й для оркестрових та сольних номерів (із журн.);

Музичний гурт намагався відтворити почуттєві враження від картин, поєднуючи довгі плаваючі гітарні соло з пронизливими відіграшами (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відіграш — ві́ді́граш іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відіграш — -у, ч., розм. Те, що відігране (гроші, речі і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відіграш — ВІ́ДІ́ГРАШ, у, ч., розм. Те, що відігране (гроші, речі і т. ін.). Словник української мови в 11 томах