1. Словник української мови у 20 томах

відізваний

ВІДІ́ЗВАНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до відізва́ти.

Коли є які новини, то напиши, бо аз [я], відізваний від світу, блукаю в білих папоротниках ілюзій (В. Симоненко);

Відзивний акредитив може в будь-який час бути відізваний чи замінений банком або тим, хто його випустив (з мови документів);

// віді́звано, безос. пред.

Позивач зазначає, що до видання наказу про його звільнення за власним бажанням було відізвано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відізваний — віді́званий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відізваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відізвати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відізваний — ВІДІ́ЗВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відізва́ти. Словник української мови в 11 томах