відійшлий

ВІДІ́ЙШЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до відійти́.

На думку недавно відійшлого від нас доброго поета Леоніда Первомайського, тільки поезія, а значить – мистецтво взагалі – було початком самопізнання людини (з наук. літ.);

Для археологів та істориків Рівненщина все ще залишається в багатьох періодах майже суцільною білою плямою – невідомою землею з майже невідомими відійшлими етносами (із журн.);

// у знач. ім. віді́йшлий, лого, ч.; віді́йшлі, лих, мн. Той (ті), хто помер.

Спомини – єдине, що тобі ще лишилося. Та ще торжество над вмерлими .. і суєсловне бажання приписати собі заслуги всіх одійшлих (П. Загребельний).