відіпрівати
ВІДІПРІВА́ТИ, а́є, недок., ВІДІПРІ́ТИ, і́є, док.
1. Відставати, відвалюватися від сирості.
Шпалери відіпріли, відстали від стіни (із журн.).
2. Запотівати, покриватися вологою від зміни температури.
Скло відіпріло.
3. Ставати м'якшим; розм'якати.
Мати з духовки виймає печені картоплини, обпорскує [обприскує] їх водою з троєперстя і замотує утирачем, аби відіпріли (Є. Пашковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відіпрівати — відіпріва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відіпрівати — -ає, недок., відіпріти, -іє, док. Відвалюватися, відпадати внаслідок діяння вологи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відіпрівати — ВІДІПРІВА́ТИ, а́є, недок., ВІДІПРІ́ТИ, і́є, док. Відвалюватися, відпадати внаслідок діяння вологи. Відіпріла штукатурка. Словник української мови в 11 томах