відірватися

Значення в інших словниках

1. відірватися — відірва́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. відірватися — див. відриватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відірватися — Аюсь, -аєшся, недок., відірватися, -усь, -ешся, док. Відпочивати. Багатолюдні фестивалі — це місце, де можна кльово «відірватися» (Україна Молода). Перед тим, як піти відриватись на goa-trance party, Банзай на пару з Дарцею викурили його легендарний недоторканний запас (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
4. відірватися — (-вуся, -вешся) док.; мол.; схвальн. Отримати задоволення від чогось, приємно провести час, активно відпочиваючи. Відірватися — значить отримати насолоду від проведеного часу... Словник жарґонної лексики української мови
5. відірватися — відрива́тися / відірва́тися від життя́ (від землі́). Втрачати почуття реальності. (Хоменко:) Коли людина відривається від життя, то це і є найбільше лихо (З. Мороз); Чимало живуть без врахування потреб життя. Фразеологічний словник української мови
6. відірватися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
7. відірватися — ВІДІРВА́ТИСЯ див. відрива́тися¹. Словник української мови в 11 томах
8. відірватися — Відриватися, -ваюся, -єшся сов. в. відірватися, -рвуся, -вешся, гл. Отрываться, оторваться. Випив він та зараз давай відриватись від стіни. Рудч. Ск. II. 69. Одірвись, коню, од берестонька. Мет. 19. Словник української мови Грінченка