1. Словник української мови у 20 томах

візерунок

ВІЗЕРУ́НОК, нка, ч.

Малюнок із різних ліній, кольорів, тіней і т. ін.; мереживо.

Зроблю маленьку книжечку. Хрестами і візерунками з квітками Кругом листочки обведу (Т. Шевченко);

На шибках – зимових мережок Зірчасто-білий візерунок (В. Еллан-Блакитний);

Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Рівно виступали по оксамиту візерунки (З. Тулуб);

Ще так недавно можна було помилуватись яскравими візерунками її [іволги] оперення – насиченими жовтими барвами спини, голівки (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візерунок — візеру́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. візерунок — (на папері) малюнок, (повторюваний) орнамент; (на тканині) мережка; (для вишивки) взір; п! МЕРЕЖИВО. Словник синонімів Караванського
  3. візерунок — [в'ізеирунок] -нка, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. візерунок — -нка, ч. Малюнок із різних ліній, кольорів, тіней тощо; мереживо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. візерунок — ВІЗЕРУ́НОК (малюнок з поєднання різних ліній, кольорів і т. ін. на тканині, папері тощо), ВЗІР (УЗІ́Р), УЗО́Р, ВЗІРЕ́ЦЬ. Зроблю маленьку книжечку. Хрестами і візерунками з квітками кругом листочки обведу (Т. Словник синонімів української мови
  6. візерунок — Візеру́нок, -ка; -ру́нки, -нків (із стар. вѣзерунокъ) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. візерунок — ВІЗЕРУ́НОК, нка, ч. Малюнок із різних ліній, кольорів, тіней тощо; мереживо. Зроблю маленьку книжечку. Хрестами і візерунками з квітками Кругом листочки обведу (Шевч., II, 1953, 45); Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Словник української мови в 11 томах