візерунчатість

ВІЗЕРУ́НЧАТІСТЬ, тості, ж.

Властивість за знач. візеру́нчатий.

Тваринний епос, яскрава візерунчатість та самобутня експресія, що характеризують пам'ятку, є ознаками романського стилю (з наук.-попул. літ.);

Вишукана візерунчатість українського бароко в архітектурі Подолу XVIII ст. – це твори випускників академії І. Григоровича-Барського (із журн.).