візитка

ВІЗИ́ТКА, и, ж.

1. Однобортний чоловічий піджак, признач. для візитів.

Не встигли гості привітатися з хазяїном, як у дверях з'явився відомий на весь город ефенді Мустафа, у чорній візитці (М. Коцюбинський);

На мсьє Енно були мистецьки відпрасовані панталони .. та строга чорна візитка з модною осиною талією (Ю. Смолич).

2. Те саме, що Візи́тна ка́ртка (див. ка́ртка).

Інна .. взяла назад візитну карточку, .. відкрутила густо-червону помаду й написала на візитці навкіс: “Заходьте обов'язково” (Ю. Мушкетик);

// Те, що характеризує кого-, що-небудь, є типовим для когось, чогось.

В описі цієї візитки міста [герба Полтави] сказано: “унизу поле лазурове, вгорі червоне, а обіч – біле” (з наук.-попул. літ.);

Шевченківські “Думи мої” і “Многіє літа” давно стали візиткою хору (із журн.).

3. розм. Невелика чоловіча ручна сумка для документів.

Фірма випускає стильні, модні сучасні вироби: молодіжні сумки, планшети, борсетки, візитки (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візитка — візи́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. візитка — [в'ізитка] -итки, д. і м. -иц':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
  3. візитка — -и, ж. 1》 заст. Однобортний чоловічий піджак (спочатку призначався для візитів). 2》 Те саме, що Візитна картка (див. візитний). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. візитка — ВІЗИ́ТКА, и, ж. 1. заст. Однобортний чоловічий піджак (спочатку призначений для візитів). Не встигли гості привітатися з хазяїном, як у дверях з’явився відомий на весь город ефенді Мустафа, у чорній візитці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах