візитовий
ВІЗИТО́ВИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що візи́тний.
Він [портрет] стояв межи двома іншими портретами: старого військового в рясних еполетах і немолодої пані в чорній візитовій сукні (Леся Українка);
Портьє спочатку пробує сперечатись – такої пізньої години ніяких одвідин у лікарні не дозволяється, але, прочитавши мовчки простягнуту йому візитову картку, низько схиляється й біжить у дежурний [черговий] кабінет (В. Винниченко);
У дверах [дверях] появився Антоні з тацою [тацею], на котрій був візитовий білет. На пальцях підійшов до графині і подав (Б. Лепкий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- візитовий — візито́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- візитовий — Візито́вий. Вихідний, парадний, візитний (про одяг). Товариство україньских студентів “Січ” в Чернівцях устроює в суботу [...] великі вечерниці з танцями. Музика глинища вже замовлена. Вступ від особи 4 кор[они]. Стрій народний або візитóвий (Б. Українська літературна мова на Буковині
- візитовий — -а, -е, рідко. Те саме, що візитний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- візитовий — візито́вий призначений для урочистої події, візити (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- візитовий — Візито́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- візитовий — ВІЗИТО́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що візи́тний. Він [портрет] стояв межи двома іншими портретами: старого військового в рясних еполетах і немолодої пані в чорній візитовій сукні (Л. Укр., III, 1952, 601). Словник української мови в 11 томах