візниченко
ВІЗНИЧЕ́НКО, а, ч.
Син візника.
Разом з візником на фурі їхав і малий візниченко (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- візниченко — -а, ч. Син візника. Великий тлумачний словник сучасної мови