візувати
ВІЗУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., що, спец.
Наводити оптичний або кутомірний прилад на точку спостереження.
В артилерійському компасі завдяки дзеркальній поверхні кришки можливо одночасно орієнтувати компас і візувати предмет, що полегшує вимірювання азимутів (з навч. літ.).
ВІЗУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., що.
1. Ставити візу на документі.
Тоді як чек сплачується на вимогу, тратта повинна посилатися емітентові (чекодавальнику), який її візує і депонує засоби для її покриття, після чого здійснюється розрахунок (з наук. літ.);
Важливі парламентські документи має право візувати тільки особисто Голова Верховної Ради (з газ.).
2. в кого. Брати візу на документ.
Журналіст не тільки чітко відрізняє факти від думок, але й, як правило, візує інтерв'ю у співрозмовника (із журн.).
Значення в інших словниках
- візувати — візува́ти 1 дієслово недоконаного виду наводити оптичний прилад на точку візува́ти 2 дієслово недоконаного виду ставити візу на документ Орфографічний словник української мови
- візувати — I -ую, -уєш, недок., перех., спец. Наводити оптичний або кутомірний прилад на точку. II -ую, -уєш, недок., перех. Ставити візу на документі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- візувати — візува́ти (франц. viser) 1. Ставити візу (на документі, паспорті). 2. Наводити геодезичний чи астрономічний інструмент на обрану точку за допомогою візира (I 4). Словник іншомовних слів Мельничука
- візувати — Візува́ти, -зу́ю, -зу́єш, -зу́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- візувати — ВІЗУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Наводити оптичний або кутомірний прилад на точку. ВІЗУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., перех. Ставити візу на документі. Словник української мови в 11 томах