візіонер
ВІЗІОНЕ́Р, а, ч.
1. Людина, яка відчуває галюцинації, видіння; духовидець.
Свої видіння візіонер інтерпретує як такі, що приходять згори або з інших планів буття, бо сам він не є їх ініціатором і не може своєю волею їх змінювати (з наук.-попул. літ.).
2. Той, хто має схильність до мрій, фантазій, ефемерних проектів; прожектер.
Професор є візіонером, щастя якого в тому, що його візії одна за одною вдається втілювати в життя. Так було з ідеєю заснування українсько-польського університету (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me