візіонерство

ВІЗІОНЕ́РСТВО, а, с.

1. Схильність до галюцинацій, видінь містичного характеру.

Селянське есхатологічне візіонерство відоме ще за джерелами XVI–XVII століть (з наук. літ.);

Візіонерство – це породження несвідомої сфери душі, стан надсвідомості (із журн.).

2. літ., мист. Творча манера, заснована на інтерпретації екстремальних психічних станів.

Як специфічний жанр візіонерство використовує сновидіння (з наук. літ.);

Гальс і Рембрандт досягають досконалості, поєднуючи два полярні начала образотворчого мистецтва: чуттєвість та візіонерство (із журн.);

Візіонерство як метод роботи кураторів виставки пропонує молодому поколінню архітекторів знайти відповіді викликам майбутнього (із журн.).

3. Схильність до мрій, ефемерних проектів; прожектерство.

Чиновникам не сподобалось візіонерство керівника проекту, яке ввійшло в суперечність з досить економною програмою розвитку космонавтики (із журн.).