візіопоезія

ВІЗІОПОЕ́ЗІЯ, ї, ж.

Синтетичний вид мистецтва, який надає текстовому символу візуальне трактування через специфічне його розміщення у зображенні або об'єкті; зорова поезія, візуальна поезія.

У творах візіопоезії при синтезі текстового символу і образотворчої креації виникає суверенний метасимвол-метасенс (з наук.-попул. літ.);

Вечір візіопоезії.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me