візіопоезія
ВІЗІОПОЕ́ЗІЯ, ї, ж.
Синтетичний вид мистецтва, який надає текстовому символу візуальне трактування через специфічне його розміщення у зображенні або об'єкті; зорова поезія, візуальна поезія.
У творах візіопоезії при синтезі текстового символу і образотворчої креації виникає суверенний метасимвол-метасенс (з наук.-попул. літ.);
Вечір візіопоезії.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me