1. Словник української мови у 20 томах

військком

ВІЙСЬККО́М, а, ч.

Скорочення: військовий комісар.

Дорош знову вийшов у ту саму кімнату, де його реєстрували, і молоденький командир-піхотинець провів його через коридор до кабінету військкома (Григорій Тютюнник);

– Які танки?! Яка авіація?! – у відповідь на мої заяви .. взяти мене до війська бодай добровольцем вигукував військком. – Та ми тебе в господарську роту не можемо зарахувати, навіть картоплю чистити (В. Чемерис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. військком — військко́м іменник чоловічого роду, істота військовий комісар Орфографічний словник української мови
  2. військком — -а, ч. 1》 іст. В Червоній Армії (1918-1942 рр.) – політичний керівник підрозділу; військовий комісар. 2》 Офіцер – начальник військкомату. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. військком — ВІЙСЬККО́М, а, ч. Скорочення: військовий комісар. Дорош знову вийшов у ту саму кімнату, де його реєстрували, і молоденький командир-піхотинець провів його через коридор до кабінету військкома (Тют., Вир, 1964, 196). Словник української мови в 11 томах