військкор
ВІЙСЬККО́Р, а, ч.
Скорочення: військовий кореспондент.
Повернувшись у відділ, я працював над листами військкорів. Одні з них готував до друку, на деякі давав відповідь (О. Шугай);
Військкором газети “Червона Армія” на фронт В. Кондратенко прийшов, уже маючи певний літературний досвід (з мемуарної літ.);
У 1941 році на фронті загинув російський дитячий письменник, військкор “Комсомольської правди” Аркадій Гайдар (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me