1. Словник української мови у 20 томах

військовополонений

ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕ́НИЙ, ного, ч.

Військовослужбовець, узятий у полон під час війни.

У всіх закарбувалися в свідомості пожежі й вибухи.., масові розстріли, Бабин яр, похід радянських військовополонених – босих і закривавлених – на мученицьку смерть до Сирецького й інших таборів (Ю. Яновський);

Вона, літня вже, немічна жінка, .. рятувала від переслідувань військовополонених, що опинилися в оточенні (О. Довженко);

Він [Швейк] швидко роздягся, одягнув форму нещасного голого росіянина, що втік з колони військовополонених, розквартированих у селі за лісом (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. військовополонений — військовополоне́ний іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. військовополонений — -ного, ч. Військовослужбовець, узятий у полон під час війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. військовополонений — Бранець, полонений Словник чужослів Павло Штепа
  4. військовополонений — ПОЛОНЕ́НИЙ ім. (той, кого взято в полон), ПОЛОНЕ́НИК рідше, БРА́НЕЦЬ заст., поет., ПОЛОНЯ́НИК заст., ПОЛОНЯ́НИН перев. фольк.; ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕ́НИЙ (під час війни); ЯЗИ́К розм. (від якого можна дістати потрібні відомості). — Тут колись велика битва була. Словник синонімів української мови
  5. військовополонений — ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕ́НИЙ, ного, ч. Військовослужбовець, узятий у полон під час війни. У всіх закарбувалися в свідомості пожежі й вибухи.. Словник української мови в 11 томах