віковічність

ВІКОВІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до вікові́чний.

Яскравим доказом віковічності патріотизму може бути епос народів, їхня усна творчість (П. Тичина);

Вірили трипільці у віковічність смерті-воскресіння природи, а отже, і безперестанність вмирання та народження всього світу (з наук.-попул. літ.);

Метою зустрічі було допомогти подолати хибні погляди, віковічність яких зумовлюється відсутністю контактів між людьми, а також ранами історії (з газ.).