віктимність

ВІКТИ́МНІСТЬ, ності, ж., книжн.

Підвищена здатність людини ставати за певних обставин об'єктом злочину.

Аморальність призводить до підвищеного ризику стати жертвою злочину, тобто до високої віктимності (з навч. літ.);

У суспільстві існує масова віктимність – соціальне явище, виражене у сукупності жертв і фактів заподіяння їм шкоди злочинами на певній території у визначений період часу (з наук. літ.).