віктимізація

ВІКТИМІЗА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.

Дія за знач. віктимізува́ти.

Коли шкода завдається безлічі жертв, віктимізація набуває масового характеру і є менш помітною (з наук. літ.);

Колективна віктимізація – це процес перетворення в жертву злочинних посягань підприємств, в основному малих, національних і расових меншин тощо (з навч. літ.);

// Результат такої дії.

Світові огляди ступеню віктимізації населення являють собою результати, як правило, телефонного опитування респондентів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віктимізація — віктиміза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. віктимізація — -ї, ж. Процес перетворення особи в жертву злочинного замаху, а також результат цього процесу. Великий тлумачний словник сучасної мови