вікторіанський

ВІКТОРІА́НСЬКИЙ, а, е.

1. Пов'язаний з культурою доби правління англійської королеви Вікторії (1837–1901 рр.).

Переважним переконанням вікторіанського сприйняття бідності було те, що бідність – це продукт лінивості та гріха окремих індивідів (з наук. літ.);

Доходить до того, що з екранів загальноросійських телеканалів пропагують фантастичні марення, з яких сміялися б навіть у вікторіанській Англії чи бісмарківській Німеччині (з наук. літ.);

Вікторіанську літературу активно аналізують критики й історики, що знайшло відображення у величезній кількості дисертацій і монографій (з наук.-попул. літ.);

Вікторіанські меблі вирізняються ваговитістю і витонченістю (із журн.).

2. перен. Вишуканий, претензійний.

Кілька днів як письменник я буквально потопав у розкоші пізнання, вивчаючи обличчя, звички, .. демонстрацію “сміливості” думок, своєрідний вікторіанський мовний стиль (Б. Олійник);

Іскристі ноти кафрського лайма, змішані з кокосовим морозивом, наповнять вас життєдайною енергією, а екзотичні вікторіанський ананас і фізаліс принесуть з собою теплу чуттєвість (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me