1. Словник української мови у 20 томах

вільнонайманий

ВІЛЬНОНА́ЙМАНИЙ, а, е.

Який наймається на роботу, працює за наймом.

Нарешті молодий вільнонайманий головний інженер зважився дослідити хиби його [скіпа] конструкції (Б. Антоненко-Давидович);

В отій самій хатині, в яку вбігали та вибігали жінки, варили їжу для небагатьох вільнонайманих робітників (Ю. Збанацький);

// Який виконується за наймом, угодою.

Зростання кількості мануфактур і особливо застосування вільнонайманої праці свідчили про безперечні успіхи в розвитку капіталістичної промисловості (з навч. літ.);

// у знач. ім. вільнона́йманий, ного, ч.; вільнона́ймана, ної, ж. Той (та), хто працює за наймом (на відміну від військовослужбовців, в'язнів і т. ін.).

Серед міста [Воркути] .. був сектор вільнонайманих: працівників табору, табірного управління, поселенців-німців (Р. Іваничук);

Вже після табору, на засланні, купив [рушницю] у одного вільнонайманого за великі гроші (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільнонайманий — вільнона́йманий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вільнонайманий — -а, -е. Який наймається на роботу, працює за наймом. || Який виконується за наймом, угодою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вільнонайманий — ВІЛЬНОНА́ЙМАНИЙ, а, е. Який наймається на роботу, працює за наймом. В отій самій хатині, в яку вбігали та вибігали жінки, варили їжу для небагатьох вільнонайманих робітників (Збан., Єдина, 1959, 350); // Який виконується за наймом, угодою. Словник української мови в 11 томах