вільнослухач

ВІЛЬНОСЛУХА́Ч, а́, ч.

Той, кому дозволено відвідувати заняття й складати іспити без зарахування до вищого навчального закладу.

Над могилою поета було виголошено багато промов. Мали сказати свої прощальні слова вільнослухачі університету (з наук.-попул. літ.);

Спочатку юнак навчався під орудою знаменитого передвижника І. Крамського, а через рік став вільнослухачем Академії мистецтв (із журн.);

Вільнослухачі могли відвідувати заняття з малювання, що відповідно до складності поділялися на класи: масковий, головний, фігурний (з Інтернету).