вільшаний
ВІЛЬША́НИЙ, а, е.
Те саме, що вільхо́вий.
На ногах у нього замість чобіт вільшані личаки (А. Шиян);
Йому хочеться зараз же, не зволікаючи, стругати квадратну дошку, вирізьблювати на дереві ямкуваті зорі, чаклувати над фарбою з дубової та вільшаної кори (В. Дрозд);
Роман вигукував, рвучись до бійки: – Минуть три дні, і всі побачать, яке твоє командування. Їсти нічого, пити нічого, цигарок не вистачає. Що ми будемо курити? Вільшане листя? (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вільшаний — вільша́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- вільшаний — -а, -е. Те саме, що вільховий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вільшаний — ВІЛЬША́НИЙ, а, е. Те саме, що вільхо́вий. На ногах у нього замість чобіт вільшані личаки (Шиян, Партиз. край, 1946, 116). Словник української мови в 11 томах