1. Словник української мови у 20 томах

вільшняк

ВІЛЬШНЯ́К, у́, ч., збірн.

Зарості вільхи; вільшаник.

Пройшовши трохи ще в тім самім напрямку, наткнувся [Максим] на високий берег, порослий лозою й вільшняком (І. Багряний);

Очима, сповненими жаху, вибирав [Пимон] місце, де можна було б заховатися. Таким місцем могли бути кущі молодого вільшняку (А. Шиян);

Птиця, струшуючи краплини з крил, перелякано зривалася з води і затухала за густими верболозами і вільшняком (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільшняк — вільшня́к іменник чоловічого роду зарості вільхи Орфографічний словник української мови
  2. вільшняк — -а, ч., збірн. Зарості вільхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вільшняк — ВІЛЬШНЯ́К, а, ч., збірн. Зарості вільхи. Птиця, струшуючи краплини з крил, перелякано зривалася з води і затухала за густими верболозами і вільшняком (Стельмаха Кров людська.. Словник української мови в 11 томах