вінкамін
ВІНКАМІ́Н, у, ч., хім., фарм.
Метиловий ефір вінкамінової кислоти, який застосовують для покращення мозкового кровообігу.
За результатами досліджень методом паперової хроматографії малий барвінок містить суміш 8–10 алкалоїдів, у найбільшій кількості вінкамін (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me