вінкамін

ВІНКАМІ́Н, у, ч., хім., фарм.

Метиловий ефір вінкамінової кислоти, який застосовують для покращення мозкового кровообігу.

За результатами досліджень методом паперової хроматографії малий барвінок містить суміш 8–10 алкалоїдів, у найбільшій кількості вінкамін (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me