вінкапан

ВІНКАПА́Н, у, ч., фарм.

Лікувальний препарат, який містить суміш алкалоїдів барвінку і застосовується при гіпертонічній хворобі; вінкатон.

При гіпертонії призначають одну таблетку вінкапану тричі на добу (з наук. літ.);

Використовують також вінкапан, який крім гіпотензивної, має слабку седативну та судинорозширювальну дії (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me