вінце
ВІ́НЦЕ див. ві́нця.
ВІНЦЕ́, я, с., буд.
1. Те саме, що віне́ць 2.
Маємо красне вінце віри нашої і не мусимо чужої добиратися (з переказу).
2. Те саме, що віне́ць 8.
Хата на двадцять вінець.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вінце — ві́нце іменник середнього роду вінець Орфографічний словник української мови
- вінце — -я, с., буд. Те саме, що вінець 7). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вінце — див. вінок Словник синонімів Вусика
- вінце — ВІНЦЕ́, я, с., буд. Те саме, що віне́ць 7. Хата на двадцять вінець. Словник української мови в 11 томах