вінілхлорид
ВІНІЛХЛОРИ́Д, у, ч., хім.
Безбарвний газ із слабким запахом хлороформу, який застосовують у виробництві синтетичних смол.
Ацетилен у великій кількості використовують для виробництва вінілхлориду (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вінілхлорид — -у, ч. Ненасичений аліфатичний галогеновмістний вуглеводень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вінілхлорид — вінілхлори́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вінілхлорид — вінілхлори́д (від вініл і хлориди) органічна сполука, безбарвний газ з слабким запахом хлороформу. Застосовують у виробництві синтетичних смол. Словник іншомовних слів Мельничука