вінілхлорид

ВІНІЛХЛОРИ́Д, у, ч., хім.

Безбарвний газ із слабким запахом хлороформу, який застосовують у виробництві синтетичних смол.

Ацетилен у великій кількості використовують для виробництва вінілхлориду (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вінілхлорид — вінілхлори́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вінілхлорид — -у, ч. Ненасичений аліфатичний галогеновмістний вуглеводень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вінілхлорид — вінілхлори́д (від вініл і хлориди) органічна сполука, безбарвний газ з слабким запахом хлороформу. Застосовують у виробництві синтетичних смол. Словник іншомовних слів Мельничука