вініпласт

ВІНІПЛА́СТ, у, ч., хім.

Жорсткий термопластичний матеріал, основою якого є полівінілхлорид, який застосовують у хімічній промисловості, будівництві та для виготовлення побутових товарів.

На основі полівінілхлориду добувають пластмаси двох типів: вініпласт, що має високу твердість, і пластикат – м'якіший матеріал (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вініпласт — вініпла́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вініпласт — -у, ч. Пластмаса, одержувана на основі поліхлорвінілу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вініпласт — вініпла́ст [від віні (л) і пласт (маса)] жорсткий термопластичний матеріал, основою якого є полівінілхлорид. Застосовують у хімічній промисловості, будівництві. Словник іншомовних слів Мельничука