віолка
ВІО́ЛКА¹, и, ж.
Зменш. до віо́ла¹.
Старовинна віолка.
ВІО́ЛКА², и, ж.
1. Те саме, що фіа́лка.
Самосійна віолка успішно перезимувала (з Інтернету).
2. розм. Віолова лампа.
– У вас часом немає запасної віолки? – запитав другий пожежник, коли Антон був уже на порозі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me