віолка

ВІО́ЛКА¹, и, ж.

Зменш. до віо́ла¹.

Старовинна віолка.

ВІО́ЛКА², и, ж.

1. Те саме, що фіа́лка.

Самосійна віолка успішно перезимувала (з Інтернету).

2. розм. Віолова лампа.

– У вас часом немає запасної віолки? – запитав другий пожежник, коли Антон був уже на порозі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me