віоцин

ВІОЦИ́Н, у, ч., фарм.

Те саме, що віоміци́н.

Віоцин застосовують для лікування псоріазу (з наук.-техн. літ.);

Віоцин виявляє антибактеріальну активність стосовно мікобактерій туберкульозу (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me