віридин
ВІРИДИ́Н¹, у, ч.
Збагачений марганцем різновид андалузиту, напівпрозорий темно-зелений з коричневим відтінком, рідкісний оздоблювальний мінерал.
У Бразилії, в штаті Баїя, видобувають виробний різновид андалузиту – віридин (з наук.-попул. літ.).
ВІРИДИ́Н², у, ч., фарм.
Антибіотик, який отримують з гриба зеленої триходерми.
Віридин застосовується для протигрибкової терапії (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me