вірмени

ВІРМЕ́НИ, е́н і ів, мн. (одн. вірме́н, вірме́нин, а, ч.; вірме́нка, и, ж.).

Народ, що становить основне населення Вірменії, а також мешкає в багатьох інших країнах.

Катюша з своєю сестрою і квартиранткою (теж вірменкою) сьогодні все печуть якісь свої вірменські пундики (Леся Українка);

І кого тільки тут не було .. вірмени з чорними блискучими, як маслини, очима і жебраки в барвистому лахмітті (З. Тулуб);

Одне дерево давало такі плоди, що коли їх розкраювали впоперек, то вони завше показували хрест. То була айва. Багатий львівський вірменин Юрко Івашкович звернув увагу на це і розцінив як знак Господній (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірмени — -ен і -енів, мн. (одн. вірмен і вірменин, -а, ч.; вірменка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Вірменії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вірмени — ВІРМЕ́НИ, е́н і ів, мн. (одн. вірме́н, а, ч.; вірме́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Вірменської РСР. Катюша з своєю сестрою і квартиранткою (теж вірменкою) сьогодні все печуть якісь свої вірменські пундики (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах