вірменський
ВІРМЕ́НСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до вірме́ни і Вірменія.
Вірменський батюшка, що приїздив до пастви, яка жила і торгувала біля укріплення, озвався теж: – І я до смерті згадуватиму, як стрівся тут з Шевченком і подружив! (Василь Шевчук);
Цілі народи зрікаються поганської віри – і нічого. Чула ж, знаєш: в Картлі, в Колхідському царстві, у вірменській землі усі нині стали християнами (Д. Міщенко);
З 1994 р. у Києві виходить вірменською та українською мовами часопис “Арагац” (з наук.-попул. літ.);
Ще з XI сторіччя на території України з'явились вірменські поселення (з навч. літ.);
Вірменський народ розкиданий по всьому світові, і скрізь є вірменські церкви (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вірменський — вірме́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- вірменський — -а, -е. Прикм. до вірмени і Вірменія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вірменський — Вірме́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вірменський — ВІРМЕ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до вірме́ни і Вірменія. Крім своєї рідної мови, він знав ще грецьку, татарську, російську, вірменську (Видатні вітч. географи.., 1954, 24); Вірменські гори. Словник української мови в 11 томах
- вірменський — Вірменський, -а, -е Армянскій. Словник української мови Грінченка