1. Словник української мови у 20 томах

вірненько

ВІРНЕ́НЬКО.

Присл. до вірне́нький.

А козак дівчину та й вірненько любить, А зайнять не посміє (з народної пісні);

О, Україно! О, рідна ненько! Тобі вірненько присягнем (М. Вороний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірненько — вірне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вірненько — ВІРНЕ́НЬКО. Присл. до вірне́нький. А козак дівчину та й вірненько любить, А зайнять не посміє (Нар. лірика, 1956, 197). Словник української мови в 11 томах