1. Словник української мови у 20 томах

вірність

ВІ́РНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. ві́рний 1.

Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Згадай про них, товаришів незмінних – Степовиків, поморів, шахтарів, – .. в одвазі й вірності єдиних (М. Рильський);

Я бачу вірність друзів бойових, І нашу юність, славою сповиту (М. Стельмах).

Присяга́ти / присягну́ти (присягти́) на ві́рність див. присяга́ти;

(1) Соба́ча ві́рність (ві́дданість) – надзвичайна вірність, відданість.

– Собача вірність у нього! (І. Франко);

Комендант оглянув Тодося і залишився задоволений: такий битиме морди і роз'юшуватиме носи, є собача відданість і тигрова злість (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірність — ві́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вірність — [в’ірн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. вірність — -ності, ч. Властивість за знач. вірний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вірність — Ві́рність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вірність — ВІ́РНІСТЬ, ності, ч. Властивість за знач. ві́рний 1. Я бачу вірність друзів бойових, І нашу юність, славою сповиту (Стельмах, Жито.., 1954, 29); Вірність революційному духові марксизму була головною особливістю Комінтерну (Ком. Укр., 9, 1964, 19). Словник української мови в 11 томах
  6. вірність — Вірність, -ности ж. Вѣрность, преданность. Вірність непохибна. К. Псал. 98. Словник української мови Грінченка