вірогідно

ВІРОГІ́ДНО.

Присл. до вірогі́дний.

Хоч як вірогідно запевняла Катерина Мариню про те, що все буде добре, в глибині душі та не мала переконання (Ірина Вільде);

// у знач. вставн. сл. Можливо.

Відокремленість у просторі поселення господарсько-побутових комплексів пізнього палеоліту, вірогідно, пов'язана з відносною самостійністю окремих сімей (з наук. літ.);

// у знач. пред. Можливо, припустимо.

Вірогідно, що в основу її [поеми “Мцирі”] ліг дійсний факт, про який розказано Лермонтову на Кавказі (М. Рильський).