вірозин

ВІРОЗИ́Н, у, ч., біол., фарм.

Отруйна речовина, яку отримують з білого мухомора і в мікроскопічних дозах використовують з лікувальною метою.

Вірозин застосовується у вигляді таблеток для жування по 100 мг (з наук. літ.);

Бліда поганка – смертельно небезпечний гриб, містить отрути манітин та вірозин (з наук.-попул. літ.).